Судова практика: підсудність спорів у виконавчому провадженні

Верховний Суд України дійшов висновку, що спір за заявою особи, яка є стягувачем у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого листа, виданого на виконання вироку у кримінальній справі в частині цивільного позову, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Про це йдеться в Постанові Судової палати у цивільних справах ВСУ від 13 березня 2017 року №6-2946цс16.

Підстави, порядок звернення та розгляду цивільного позову в кримінальному процесі, що передбачені ст. 128 КПК України, зокрема, відповідно до частин 4 та 5 цієї статті форма і змістом позовної заяви, повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів та мають місце в порядку цивільного судочинства.

Цивільний позов в кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли в зв’язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, то до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать принципам кримінального судочинства. Тобто інститут цивільного позову в кримінальному провадженні є суміжним з позовним провадженням, врегульованим ЦПК України.

Відповідно до вимог статей 383, 384 ЦПК України, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби при виконанні судового рішення, прийнятого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Крім цього, відповідно до вимог ст. 82 закону, скарга у виконавчому провадженні по виконанню судових рішень на дії (бездіяльність) державного виконавця або начальника органу державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі в порядку цивільного судочинства, суд першої інстанції, з висновками якого погодилися і суди апеляційної та касаційної інстанцій, належним чином не визначив характер спору, суб’єктний склад правовідносин, предмет і підстави заявлених вимог, в результаті чого дійшов помилкового висновку про приналежність спору до юрисдикції адміністративного суду.

джерело sud.ua

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *