Суд у ЗМІ: ЄСПЛ враховує мету, зміст та форму подачі інформації про розслідуваний злочин

Навіть якщо інформацію про розслідуваний злочин журналісти отримують з офіційних джерел, форма та зміст поширення такої інформації у ЗМІ зачіпають права людини, гарантовані Конвенцією. Відтак, існують певні критерії їх правомірного обмеження.

Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі «Мітянін та Леонов проти Росії» (заяви № 11436/06 та 22912/06), передає інформаційний ресурс ECHR: Ukrainian Aspect.

Алекскандр Мітянін був засуджений за озброєне пограбування у складі групи. Через рік після засудження правоохоронці відкрили кримінальне провадження щодо групи осіб у зв’язку із створенням та функціонуванням злочинної організації. В газеті було оприлюднено статтю, де згадувався й засуджений у той час Мітянін. Матеріал супроводжувався світлиною, на якій той був у компанії разом з іншими підозрюваними.

Чоловік ініціював провадження про наклеп проти газети, але позов був відхилений. Згодом його визнали винним у новій справі та засудили до довічного ув’язнення.

Мітянін поскаржився до ЄСПЛ. Він зокрема стверджував, що стаття в газеті і фото завдали шкоди його правам відповідно до ч. 2 ст. 6 (презумпція невинуватості) та ст. 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя) Конвенції.

ЄСПЛ констатував, що поширення інформації, де заявнику приписувалися злочинні дії (членство в банді), зачіпало право на повагу до приватного життя.

Національні органи засновували свою позицію на тому, що оприлюднення фотографії могло б допомогти в зборі додаткової інформації та спонукати очевидців дати свідчення. З огляду на характер і масштаби передбачуваної злочинної діяльності, у суду не було підстав сумніватися в переконливості даної позиції.

Також у Страсбурзі врахували, що на дату публікації статті, Мітянін був засуджений і відбував ув’язнення за інший злочин. У новому провадженні йому не було пред’явлено обвинувачення в тому, що він є членом організованого злочинного угруповання. Однак стаття порушувала питання, що представляє собою суспільний інтерес. Виходячи з цього, ЄСПЛ не кваліфікував розкриття особистості Мітяніна як «суд в засобах масової інформації».

Що стосується змісту і форми подачі інформації, то використовувана в ній мова не була ані образливою, ані провокаційною. Крім того, заявник не був ключовою персоною статті.

Формулюванню, де заявник називався «членом банди», передувала інформація про те, що недавно були заарештовані «обвинувачені» у скоєнні кримінального злочину. Стаття також містила фразу, в якій говорилося, що особи були «обвинувачені» в управлінні злочинним угрупуванням. Також в статті згадувалося, що заарештовані були підозрюваними.

Відтак, сприймаючи статтю в цілому, можна було розумно зробити висновок, що заявник в той час лише підозрювався у вчиненні злочину, пов’язаного з членством у злочинній банді і її ймовірною незаконною діяльністю.

Також ЄСПЛ погодився з національними судами в тій частині, що журналіст заснував матеріал на інформації від офіційного джерела (регіонального відділу федеральної служби безпеки).

Грунтуючись на цьому, Європейський суд з прав людини констатував відсутність порушення конвенційних гарантій в цій частині.

З текстом прес-релізу рішення ЄСПЛ у справі «Мітянін та Леонов проти Росії» (заяви № 11436/06 та 22912/06) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.

Фото: Pexels

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *