Студентські Legal Hackers чаптери: what’s going on?

Спільнота лігалхакерів починає заряджати своєю енергією “молоду кров”. 

Нещодавно в чотирьох українських вишах пройшли дещо нестандартні для вітчизняної юридичної освіти івенти.

Це були не звичні для ВНЗ “круглі столи” чи “конференції” – а організовані студентськими Legal Hackers чаптерами заходи, на яких розповідали про інновації в праві.

Івенти пройшли на базі Києво-Могилянської академії, КНУ імені Тараса Шевченка, Одеської юридичної академії та Острозької академії.

Lойер вирішив дізнитася, як це було, про що говорили, і взагалі – what’s going on?

Хісторі 

Перший чаптер Legal Hackers заснували студенти в Нью-Йорку ще в 2012 році. Саме вони, під час лекцій задалися питанням про те, чи можуть технології допомогти вирішенню наболілих правових питань. Бажання розібратися вилилося в перший хакатон юридичних інновацій, а хакатон – в глобальний рух, який зараз налічує 130 чаптерів і більше десяти тисяч учасників по всьому світу.

Всього у світі є чотири студентські чаптери Legal Hackers. Три з них у США (Brooklyn Law School Legal Hackers, Kansas University Legal Hackers, Legal Hackers Knoxville Student Chapter) і один у Великобританії – University College London Legal Hackers.

В “чьом соль”?

Ідейний наставник та співорганізатор Kyiv Legal Hackers Денис Іванов:

Сьогодні спостерігаємо ситуацію, коли студенти юридичних спеціальностей настільки втомилися від всього цього трешу, який відбувається в акредитованих вищих навчальних закладах, що почали самі займатися актуалізацією своїх навчальних програм.

Поки навчальні відділи, деканати й кафедри вважають головною метою своєї діяльності:
– забезпечити викладачів навантаженням згідно з штатним розкладом,
– видрукувати та підшити в папки ККР та Силабуси,
– ретельно прокалькулювати кількість пропусків та недопусків студентів до атестацій…
студенти знаходять можливість вчитися в ТОМУ форматі й ТИМ дисциплінам, які вони вважають необхідними для професійної придатності на міжнародному ринку юридичної праці.

Просто вдумайтеся – студенти різних курсів:

  • самоорганізовуються,
  • самі визначають формат додаткових занять,
  • самі голосують за теми найближчих зустрічей,
  • відвідують такі зустрічі у позанавчальний (свій особистий) час,
  • самі обирають спікерів/менторів,
  • самі з ними домовляються щодо проведення воркшопів і майстер-класів.

Це як же потрібно було дістати студентство, щоб довести його до такого рівня відчаю і самосвідомості?

Тільки минулого тижня подібні заходи відбулись у чотирьох вишах України.

А як вам той факт, що для отримання дозволу на використання для подібних занять бренду “Legal Hackers” студенти пройшли співбесіду і затвердження Правил спільноти з керівництвом ком’юніті в Нью-Йорку? Самостійно! Адже це не звіт про проходження практики зкопіпастити в однокурсника.

Тут за відхиленя на крок хоча б від однієї з вимог Правил – миттєвий виліт зі спільноти, люта ганьба і чорна мітка на авторитеті університету.

Вдумайтеся ще раз: студентам простіше пройти скайп-співбесіду в США і привести установчу документацію у відповідність з міжнародними вимогами, ніж отримати дозвіл на проведення заходу в вітчизняному вищому навчальному закладі.

В країні 190+ “Правничих шкіл”. А студенти самі створюють свої навчальні траєкторії.

Києво-Могилянська академія

Перший у Східній Європі студентський Legal Hackers чаптер відкрився в Києво-Могилянській академії (19 березня 2019 року).

А минулої середи, 3 квітня, там відбулась лекція про Open Data від Андрія Грищука та Микити Підгайного.

Микита Підгайний, юрист Опендатабот та СЕО Bot&Partners, розказав, що таке відкриті дані, звідки з’являються та як їх використання спрощує життя (навіть юристам).

Він вказав, що відкриті дані (open data) — це підхід до зберігання інформації, згідно з яким набір даних має бути у вільному доступі, вільно використовуватися та розповсюджуватися. За допомогою них можна швидко отримувати вірогідну інформацію про важливі аспекти життя суспільства.

Крім того, за допомогою них можна проаналізувати бізнес. Підприємцю слід розуміти, наскільки надійний майбутній партнер, які у нього були стосунки з іншими партнерами та якісь деталі, які можуть вплинути на вибір між контрагентами. До того ж відкриті дані спрощують роботу державних органів, яким не треба витрачати час на запити, адже вся інформація вже є у відкритому доступі.

Юрист розповів також про зручність використання Опендатабот, сервісу моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

А завдяки Андрію Грищуку, СЕО та co-founder Vkursi & Vsudi, студенти дізналися про платформу Vkursi , що є не лише базою даних, а й дієвим інструментом, який об’єднує відкриті дані, сучасні технології, юридичну експертизу та кінцевих користувачів (аналіз судових рішень, перевірка контрагентів, аналітика, комунікація online тощо).

Одеська юридична академія

4 квітня в Національному Університеті «Одеська юридична академія» пройшов пілотний захід студентського Legal Hackers ком’юніті під лозунгом «овальний стіл»

Організатори пояснили це тим, що лігалхакерс – це перш за все нестандартний погляд на буденне життя юриста, будь то лекції, документи чи переговори.

Перша зустріч була присвячена 3 основним темам:

  • Як Україна стала одним з лідерів юридичних іновацій у світі,
  •  Legal tech і буденне життя юриста,
  • Шлях створення юридичного стартапу.

Кожну тему висвітлював один спікер, щоб слухачі не заснули від занадто довгих промов. Але слухачам було не до сну :).

Денис Іванов розповідав про майбутні тренди та зміни в юридичних професіях, в деталях роз’ясняв  сфери розвитку юридичного штучного інтелекту, розкривав інсайди майбутніх змін і найближчих проектів (велика таємниця, але ніякого стріму, тож ніхто нічого не доведе і ви теж нічого не бачили). І звичайно, вже по традиції, звернув увагу майбутніх інноваторів на вже наявні українські проекти.

Разом з Денисом присутні розібралися, що таке екосистема здорового лігалхакера та що до неї входить. Як в ній можуть розвиватися інновації, і що вона складається з 5 блоків: стартапи, юридичні фірми, які підтримують розвиток legal tech, стейкхолдери, юридичні лабораторії та медіа майданчики нового покоління (телеграм канали, блоги, агрегатори новин тощо). І така система в Україні створена учаниками ком`юніті. Тепер зрозуміло чому Україна – один з лідерів в сфері юридичних інновацій.

Катерина Некіт розповіла про щоденне життя юристів та можливості його полегшення. Сучасні технології дозволяють автоматизувати сумну договірну роботу та не витрачати зайвий час на механічні дії. Наприклад, український стартап AxDraft пропонує для цього конструктор документів. Це значно економить час. У цьому студенти упевнилися протягом швидкого воркшопу, коли самостійно створили та отримали на свою пошту готовий договір за лічені хвилини.

Спікер також розповіла про те, як уникнути зайвих договірних положень. Над цим працюють в українському стартапі «Юрня». Тут формується база знань, яка дозволяє перевірити, які положення договорів дійсно потрібні, а без яких легко можна жити та економити папір і час.

Катерина Міщенко присвятила свій виступ таким незрозумілим тезам, як валідація ідеї, тестування гіпотез, масштабування та факапи. У цьому їй допоміг кіт Салем, присутній майже на кожному слайді.

Спікер розповіла звідки черпати ідеї, чому завжди можна зробити бізнес, що витребувати з людей, і як не боятися помилятись.
Наостанок аудиторія отримала дві поради:
Якщо вам не соромно за ваш продукт при релізі, то ви це зробили занадто пізно.
Ніколи не соромтесь та не бійтеся робити помилки, бо саме вони підказують на що звернути увагу.

КНУ імені Тараса Шевченка

2 квітня у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулась Legal Tech лекція – перша унікальна подія для студентів, яким цікава ця сфера.

Серед спікерів: співорганізатор Kyiv Legal Hackers Валентин Півоваров і Legal Engineer Axon Partners Андрій Костенко. Вони розповіли студентам, що таке Legal Tech та як зробити перші кроки в цій галузі. Молодь дізналася, з чого варто розпочати свій стартап та що зробити для максимального його розвитку не лише в Україні, але й в Європі та США.

Крім того, лігалхакери поділилися своїм досвідом у сфері розвитку Legal Tech-проектів в інших країнах. Також студентам були продемонстровані оригінальні презентації, які дали можливість краще зорієнтуватися та змотивували надалі стати частиною цього рух.

Для молоді, яка прийшла на подібний захід вперше, слова «Legal Tech» перестали бути незрозумілими англіцизмами.

Студенти ще декількох вишів виявили бажання приєднатись до цього іноваційного руху та організувати студентські чаптери на базі своїх університетів.

Наскільки це корисно і перспективно – стане відомо вже в надалекому майбутньому, коли розпочнуться спільні міжвузівські проекти, хакатони, тренінги та баркемпи. Адже попереду їх чекають міжнародні івенти та дружні студентські активності з коллегами з США та Великобританії.

 

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *