Позов до суду за новим ЦПК: що зміниться?

У зв’язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Адміністративного процесуального кодексу України та деяких інших законодавчих актів» є сенс звернути увагу на деякі його новели, які перш за все зачіпатимуть права громадян, а саме новели стосовно порядку звернення до суду із позовною заявою.

Голова Київського районного суду міста Одеси Сергій Чванкін прокоментував основні нововведення, які чекають на учасників судового процесу після набрання чинності новим процесуальним законодавством.

Як відомо, вимоги до форми та змісту позовної заяви встановлюються законом, а наслідки їх недотримання можуть стати причиною залишення позову без руху.  Так, після надходження матеріалів позову судді, останній перевіряє позов на відповідність вимогам статей 162, 164 та 172 ЦПК України 2017 року.

Новим процесуальним законом суттєво розширено обов’язки позивача при подачі позову. Тепер попри вже звичні вимоги про письмову форму позову (в тому числі електронну), про необхідність зазначення відомостей про найменування, місцезнаходження та контактну інформацію сторін та третіх осіб, виклад обставин та вимог позову, доказів сплати судового збору, переліку додатків до позовної заяви та самих додатків, нове законодавство запроваджує принципово нові вимоги та розширює наведені вище.

Отже, що змінилося?

  • Тепер позов має містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, якщо позов містить відповідні вимоги.
  • Позовні вимоги відтепер викладатимуться не у довільній формі, — позивач має зазначити спосіб захисту, у який він просить захистити його права, а якщо позов пред’явлено до декількох відповідачів – вказуються позовні вимоги до кожного з них.
  • Згідно п.5 ч.2 ст. 162 ЦПК України 2017 року, позивач зобов’язаний вказати правові підстави позову. Нагадаємо, що раніше, відправляючи правосуддя за кодексом 2004 року, суди виходили з того, що позивач має право взагалі не посилатись на норми матеріального права.
  • У позові мають бути зазначені відомості про вжиті заходи досудового врегулювання спору та про заходи забезпечення позову чи доказів.
  • Перелік додатків до позову має містити відмітки про наявність у позивача чи інших осіб оригіналів документів, копії яких додаються до суду. Крім того, якщо позивач посилатиметься на докази, які до позову не додані – він зобов’язаний надати суду обґрунтовані пояснення щодо ненадання таких доказів та відомості про вжиті позивачем заходи на їх отримання.
  • До позову має бути додано попередній розрахунок судових витрат позивача – витрат які позивач вже поніс у зв’язку з розглядом справи, та які він очікує понести в зв’язку з розглядом справи.
  • Окремим пунктом позовної заяви, та відповідно, важливою вимогою до позову є підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до того самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Крім того, перевірці підлягає факт направлення позивачем матеріалів позову відповідачу та третім особам.

На думку Сергія Чванкіна, наведені вимоги покликані зменшити навантаження на суд та попередити зловживання позивачами права на подання позовів до суду.

Актуальним питанням залишається оформлення та форма деяких обов’язкових додатків до позову, вимоги до яких не встановлені: обґрунтованого розрахунку заборгованості – яким чином він має бути обґрунтованим, чи достатньо виготовленої самим позивачем чи його представником калькуляції, чи необхідно буде звертатись до відповідного фахівця,  яким чином позивач має засвідчити, що він не звертався до суду з тотожнім позовом – чи це пункт позову, чи окремий документ, яка його форма? Чи обов’язкове це засвідчення безпосередньо позивачем, чи представник позивача також може надати таку інформацію до суду від свого імені?

Крім того, питання зазначення у позові його правових підстав може призвести до  формалізації процесу та самого рішення суду – за ЦПК 2004 року суд на підставі фактичних обставин сам вирішував, яку правову норму застосувати до відносин, що склались між сторонами, а за ЦПК 2017 року суд такого повноваження не матиме,  а отже, якщо позивач від початку отримує неякісну правову допомогу, чи  хибно посилається на норму, що не підлягає застосуванню до правовідносин між сторонами, суд вже не зможе застосувати належну норму та захистити право позивача в рамках цього провадження, позивач буде вимушений  знову звертатися до суду з іншим позовом.

Разом з тим, у випадку недотримання таких вимог, наслідком буде лише залишення позову без руху, із наданням позивачу строку на усунення недоліків позовної заяви.  Як і раніше, у випадку виконання позивачем вимог ухвали суду про залишення позову без руху – позов вважатиметься таким, що подано у день його первинного надходження до суду, натомість у випадку, коли недоліки позову не будуть виконані у визначений судом строк – позовна заява повертається позивачу.

Вам також має сподобатись...

1 Відповідь

  1. Інна сказав:

    А якщо позов про визнання неправдивою інформацію та стягнення моральної шкоди яким чином проводити досудове врегулювання??

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *