Оксана Купер: що юрист побачить у «Джокері»?

Оксана Купер, яка аналізує фільми та книги з точки зору права, розібрала цього разу фільм “Джокер”.

Що може сказати про це кіно юрист? І чи дійсно у ньому більше про право, ніж здається на перший погляд?

Хворий комік, який волею випадку став серійним вбивцею

До сьогодні моя єдина асоціація зі словом «джокер» — гра в карти. Все, що знає онлайн-пошук про Джокера зараз — вже розклад сеансів у кінотеатрах і сотні дописів про сам фільм в соцмережах та медіа.

Психологічний трилер американського режисера Тодда Філіпса з однойменною назвою (англ. Joker, 2019) вже наробив галасу вже по всьому світу і майже всі відгуки глядачів навколо — це суцільний захват.

Чекайте, а може у фільмі більше про право (та все що з цим пов’язано) ніж здається на перший погляд? І що скаже юрист на цю ситуацію із вигаданим містом Готем, де насправді ніхто не застрахований від хвороб, ілюзій та вигаданої маски, яку на себе раптово «почепить» твій сусід, щоб сховатися від власних проблем?

Одразу попереджаю: мені невідома його історія у коміксах, тому у цьому тексті не буде нічого про Джокера-персонажа, тільки про Джокера-людину у всіх амплуа, котрі той приміряє за сюжетом фільму.

Отже, знайомтесь: Артур Флек — у майстерному виконанні Хоакіна Фенікса. Він працює аніматором у невеличкій компанії, його амплуа — бути клоуном і то стояти з плакатом на вулиці, то розважати хворих дітей у лікарні. Робота подобається, але: у душі живе мрія стати stand up коміком.

Хочеш бути коміком? Це можна, але глядача буквально одразу бентежить одна, здавалося б, незначна деталь: уїдливий (майже істеричний) сміх героя на камеру. З ним щось не так? Сценаристи кивають з того боку екрану і потроху розповідають деталі: у Артура проблеми з психічним здоров’ям, час від часу він відвідує соціального працівника і на екстрений випадок для випадкових перехожих у нього є про це картка.

«Втомився почуватися так паскудно», — буквально кричить обличчя героя, коли Артур просить збільшити кількість медикаментів. Глядачу залишається лише здогадуватися, про який саме психічний розлад йдеться, бо фінансування на соціальні програми міста Готем скорочують і програма закривається. «Складні часи, всім зараз важко», — пояснює ситуацію соціальна працівниця.

Вдома у Артура теж не надто весело: стара пошарпана квартира, де живуть двоє: Артур та його мама, яка теж потребує своєчасного догляду. Пенні Флек на пару з сином часто «залипає у телевізорі» і, виглядає так, що теж трохи несповна розуму: постійно пише якісь листи кандидату в мери міста, у команді якого колись працювала — і ніколи не отримує відповіді. Саме вона постійно повторює сину: «Комік має бути смішним…».

Можливо, все так би й було, але випадкові події порушують для Артура усталений порядок речей. Спочатку побиття підлітками у брудному провулку; пістолет для самозахисту від колеги, котрий потім стане причиною для звільнення; випадкова неприємна ситуація з трьома «білими комірцями» у вагоні метро, що переростає у перші вбивства; «крадіжка» його робочого псевдоніму — крок за кроком все це стає каталізатором створення великого злочинця. Медичний діагноз його матері — це одна важлива деталь, котра згодом суттєво вплине на розвиток сюжету. Чи готові ви до такого Джокера і чи думали над тим, як психічне здоров’я знайомої людини впливає на наше ставлення до неї?

Важлива деталь, яка розкриває особистість Артура — його блокнот, куди він час від часу записує свої думки. Придивіться уважно до кожного з кадрів, де герой щось туди занотовує! Часом це жарти із рядового stand up show, часом вклеєне фото дівчини з журналу, яка йому сподобалася, чи фраза «постійно вдавати, що у тебе все норм». Єдине, про що думаєш в цей момент: персонаж потребує допомоги та соціалізації, а її немає.

«Мені казали, що сміх — це розлад, але це не так… Мене нарешті стали помічати!», — заявляє Артур, одягаючи яскраво черговий костюм, розфарбовує обличчя «у коміка» і спішить із виступом на телевізійне гумористичне шоу свого кумира. Уже позаду — десяток трупів по усьому Готему, втеча у вагоні метро від поліцейських та якийсь там рядовий політик, що назвав мешканців міста клоунами. Настав зоряний час Артура, який з легкої руки ведучого тепер просить називати його Джокером. Які жарти зі свого блокноту озвучить Джокер-Артур у прямому ефірі та чи сподобається вони вибагливій публіці? Герой знає, що «гумор — річ суб’єктивна».

Як на мене, це історія із трьох складових. Найперше, право на медичну допомогу та відсутність належної уваги до психічного здоров’я героя та його матері (пам’ятаєте, папку з її медичними діагнозами?). По-друге, це про усиновлення, права дитини, право на людську гідність та повагу з боку оточуючих. І третя та, ймовірно, найголовніша — із розряду науки під назвою «кримінологія» — про те, як із невеликої (неправомірної) деталі у нашому житті може стартувати лавина злочинів. Попередити простіше ніж потім карати, чи не так?

Що цікаво: якщо пофантазувати та уявити, що у вигаданому світі Готема Джокера судитимуть за численні вбивства з обтяжуючими обставинами, то є одна велика розв’язка: визнання неосудним за станом здоров’я і відповідне лікування. У цьому випадку його щоденник стане першим доказом психічної хвороби. Але може він не настільки божевільний як здається? До речі, ще питання: як вважаєте, чи міг би його адвокат списати перше (потрійне) вбивство на самозахист клієнта та чи взяв би суд до уваги його виступ на комедійному шоу як факт визнання вини?

Оксана Купер, магістр права, журналістка, закохана у кіно та книжки зі зрозумілою юридичною мовою

_______________

Зловила якось себе на думці, що постійно дивлюся багато кіно і читаю книжок на правову тематику або шукаю юридичні деталі у фільмах/серіалах, які мають мало спільного з юриспруденцією. Профдеформація за замовчуванням? Мабуть, навіть якщо вже давно не працюєш з цим на практиці. Бо єдине, що детально пам’ятаю із трьох частин «Хоббіта» — це контракт Більбо Бегінса на подорож в Еребор: документ пригодився, щоб довести сусідам по Ширу, звідки він об’явився після 13 місяців відсутності. Головне: так значно простіше пояснювати складні речі з законів, особливо не фахівцям з юриспруденції.
Отже, вам цікавий розбір кіно та книжок з точки зору права? Тоді сідайте зручніше — запрошую у свій клуб! Попередні рекомендації, до речі, можна знайти у Facebook за хештегом #Про_права_людини_мовою_кіно_і_літератури.

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *