Набув чинності Закон про приватизацію держмайна

Закон «Про приватизацію державного й комунального майна» набув чинності. Закон був опублікований офіційною газетою Верховної Ради «Голос України» 6 березня, а набуває чинності наступного дня після опублікування, передають Українські Новини.

Документ передбачає розподіл об’єктів на 2 групи — об’єкти великої приватизації й об’єкти малої приватизації.

До об’єктів великої приватизації належать єдині майнові комплекси державних і комунальних підприємств і пакети акцій акціонерних товариств, де більш ніж 50% акцій володіє держава, а також вартість активів яких відповідно до фінансової звітності за останній рік перевищує 250 млн гривень.

Інші об’єкти віднесені до об’єктів малої приватизації.

Перелік об’єктів великої приватизації, які підлягають приватизації, затверджується Кабінетом Міністрів за поданням Фонду державного майна (ФДМУ), а перелік об’єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, затверджуються ФДМУ самостійно.

Перелік об’єктів комунальної власності, які були додані в закон перед другим читанням, буде затверджуватися відповідними міськими радами.

Порівняно з діючою процедурою приватизації законопроект значно скоротить строки її проведення, зокрема в новій редакції закону відміняється предприватизаційна підготовка, відсутні норми з розробки й затвердження планів приватизації й створення комісії із приватизації.

З тексту пояснювальної записки слідує, що це скоротить час приватизації приблизно на 1 рік.

У законопроекті зазначено, що продаж об’єктів малої приватизації буде здійснюватися на електронних аукціонах.

Для продажу об’єкта малої приватизації на аукціоні ФДМУ створює аукціонну комісію, що буде розробляти умови продажу.

Зокрема, об’єкти соціально-культурного значення приватизуються за умови збереження профілю діяльності або можуть бути перепрофільовані, якщо не функціонують більше трьох років (або перебувають в аварійному стані).

Стартова ціна об’єкта малої приватизації встановлюється на рівні балансової вартості активів об’єкта за винятком зобов’язань у разі їх наявності, але не менш однієї гривні.

У разі, якщо перший аукціон уважається таким, що не відбувся, передбачається повторний аукціон зі зниженням стартової ціни на 50%.

Об’єкти великої приватизації підлягають продажу на аукціоні, при цьому умови встановлює Кабмін.

Кабмін має право замовити послуги радника, що дозволить провести приватизацію з урахуванням міжнародних стандартів і представити об’єкти широкому колу потенційних покупців в Україні й за її межами.

Відповідно до законопроекту, радник бере на себе зобов’язання з пошуку потенційних покупців і визначає стартову ціну об’єкта великої приватизації.

У законопроекті прописано, що радник не може бути одночасно покупцем.

Якщо Кабмін прийме рішення не залучати радника, то тоді стартову ціну буде визначати державний орган приватизації.

Остаточна стартова ціна й умови приватизації об’єкта погоджуються з Кабміном.

У разі, якщо об’єкт великої приватизації не вдалося продати, то Кабмін ухвалює рішення щодо продажі цього об’єкта на аукціоні зі зниженням ціни зі зменшенням стартової ціни на 25%, далі — на 50%, а надалі — на аукціоні по методу вивчення цінових пропозицій (охочі купити об’єкт приватизації надають свої пропозиції стартової ціни, з яких стартовою стає найвища з них).

У законі передбачено, що покупцями об’єктів приватизації не може бути держава, визнана Радою державою-агресором, юридичні особи, у яких така держава має істотну частку або інформація про бенефіціарних власників яких не розкрита, і фізичні, і юридичні особи, щодо яких застосовані санкції з боку України.

Також у законі передбачено, що до 1 січня 2021 року орган приватизації повинен визначити в договорі купівлі-продажу об’єкта великої приватизації, що він регулюється англійським правом, крім положень про перехід права власності, які регулюються імперативними нормами права України, і відповідно до положень закону «Про міжнародне приватне право».