Набули чинності зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України

Закон України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» № 2227-VIII набрав чинності сьогодні, 11 січня.

Законом внесено істотні зміни та доповнення до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України, які, зокрема, стосуються злочинів проти статевої свободи, домашнього насильства і добровільної згоди на секс, у тому числі в шлюбі.

Так, даним законом уточнено поняття зґвалтування.

Стаття 152. Зґвалтування

1. Вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування).

Зазначено, що згода вважається добровільною, якщо вона є результатом вільного волевиявлення особи, з урахуванням супутніх обставин.

Окрім того, закріплюється ряд обмежувальних заходів, що можуть застосовуватись до осіб, які вчинили домашнє насильство:

  1. заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;
  2. обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності;
  3. заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв’язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;
  4. заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв’язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб;
  5. направлення для проходження програми для кривдників або пробаційної програми.

Кримінальний кодекс України доповнено статтею 126-1 «Домашнє насильство»:

Домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи, –

карається громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років.

Також Кримінальний кодекс України доповнено статтею 151-2 «Примушування до шлюбу»:

1. Примушування особи до вступу в шлюб або до продовження примусово укладеного шлюбу, або до вступу у співжиття без укладання шлюбу, або до продовження такого співжиття, або спонукання з цією метою особи до переміщення на територію іншої держави, ніж та, в якій вона проживає, – караються арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або щодо особи, яка не досягла шлюбного віку згідно із законодавством, або щодо двох чи більше осіб, – караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк;

Поняття сексуального насильства викладено у наступній редакції:

Стаття 153. Сексуальне насильство.

Вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов’язаних із проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої особи (сексуальне насильство).

У Кримінальному процесуальному кодексі України доповнено перелік документів, які можуть бути тимчасово вилученими у межах заходу забезпечення кримінального провадження – тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом: документи, які посвідчують право на володіння та носіння зброї; доповнено коло обставин, які враховуються при обранні запобіжного заходу: ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв’язку з його доступом до зброї.

Окрім цього, у Кримінальному процесуальному кодексі України уточнено, що підставою для закриття кримінального провадження, пов’язаного з домашнім насильством, не може бути відмова потерпілого, його представника від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Також обмежено ініціювання угод про примирення у кримінальних провадженнях щодо злочинів, пов’язаних з домашнім насильством: угода може бути укладена лише за ініціативою потерпілого, його представника або законного представника. При цьому, якщо дії чи інтереси законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє, за рішенням прокурора, слідчого судді, суду такий законний представник замінюється іншим.

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *