Кого оштрафує суд за зловживання: підприємство чи його адвоката?

15 грудня 2017 року розпочали свою дію нові процесуальні кодекси. Однією з новел законодавства стало надання суду повноважень карати за зловживання процесуальними правами.

Враховуючи більше ніж півторарічний термін дії кодексів, можна підбити деякі підсумки та оцінити як це працює.

Практика показує, що найчастіше суд визнає зловживанням подання скарг на рішення, які не оскаржуються, заявлення завідомо необґрунтованих відводів суддям чи інших заяв або клопотань. Також визнається зловживанням подання декількох однакових позовів (для подальшого вибору «кращого», на думку позивача, судді), надуманість підстав для подання позову чи додавання фіктивного відповідача у справу (для зміни регіону суду на більш зручний для позивача).

Згідно з законодавством, суд зобов’язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. Ініціювати це питання може суд або сторона справи, тому навряд чи таке порушення залишиться непоміченим. За зловживання суд може попередити, накласти штраф, залишити заяву без розгляду, покласти на сторону судові витрати.

Як свідчить наш досвід роботи в судах, штраф є самим частим та ефективним методом впливу на осіб, які зловживають.

У господарському процесі розмір штрафів у різних випадках становить від одного до п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у 2019 році складає від 1 921 грн до 96 050 грн.

Цікаво, що у цивільному та адміністративному процесах розмір штрафу є значно меншим та у випадку першого та несерйозного порушення максимально може досягти 5 763 грн.

З огляду на поширеність застосування та розмір штрафів, і керівників компаній, і їх адвокатів цікавить питання: кого саме з них штрафуватимуть?

Відповідальним за зловживання може бути як сторона справи, так і її представник. Вибір відповідальної сторони залишається на розсуд суду.

Як показує практика, найчастіше відповідальною є саме сторона справи, а не її адвокат.

Останній може бути притягнутий до відповідальності, якщо безпосередньо у залі судового засідання заявляє клопотання, які суд щойно розглядав або які очевидно не підлягають задоволенню, або вчинює інші аналогічні дії експромтом.

Тобто коли суду зрозуміло, що порушення порядку у суді є ідеєю безпосередньо представника, а не «домашньою заготовкою», яка погоджена з клієнтом. В усіх інших випадках суд штраф накладатиме на сторону справи, якою у господарському процесі частіше за все є підприємство.

Використання судами норм про зловживання стало дійсно поширеним. Тому, перш ніж йти на хитрощі у судовій справі, учасникам варто підрахувати усі ризики, які окрім репутаційних наразі стали також і матеріальними.

Дар’я Шквиря
юрист, Kreston GCG

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *