Кімба Вуд — суддя для мільярдерів, шпигунів і любові

Вона готувалася стати «зайчиком Плейбоя», Рейган призначив її суддею, вона саджала волл-стритських магнатів і одружила Джорджа Сороса, Клінтон хотів зробити її генпрокурором США, вона вела справу Юлії Тимошенко проти компанії «РосУкрЕнерго», а зараз вона головує в слуханнях у справі особистого адвоката президента Трампа.

Вранці 9 квітня 2018 р весь світ облетіла сенсаційна новина: агенти ФБР проводять обшуки в офісі та готельному номері Майкла Коена, який багато років є адвокатом американського президента Дональда Трампа і його численних компаній. Хоча, як повідомляють американські ЗМІ, правоохоронці шукали і вилучили матеріали, пов’язані зі злочинами, в яких підозрюється сам Коен, президент Трамп не цілком безпідставно сприйняв дані процесуальні дії як «наїзд» на нього і як підрив засад американського суспільства. Хоча обшуки адвокатів в Америці трапляються, кожен такий обшук є подією і привертає пильну увагу юридичної та іншої громадськості, а законність подібних обшуків майже завжди оскаржується адвокатами, яких обшукали, та іншими зацікавленими особами. А оскільки в даному випадку одним з основних потенційних постраждалих є головний клієнт Коена — Дональд Трамп, то зовсім не дивно, що юридична команда Трампа спробувала нейтралізувати результати даного вельми неприємного для нього обшуку його адвоката і довіреної особи, вступивши в судову справу «Cohen v. United States, No. 18-mj-3161 (KMW)» в Окружному федеральному суді США по Південному округу Нью-Йорка в якості третьої сторони і попросивши суддю заборонити правоохоронним органам вивчати вилучені ними у Коена під час обшуку матеріали і передати їх копії Коену з тим, щоб президент Трамп і його адвокати могли з ними ознайомитися на предмет наявності в них інформації, що відноситься до Трампа і захищена привілеєм конфіденційності.

Федерального суддю, яка веде зазначену справу Коена, чиї рішення найближчим часом можуть мати помітний резонанс не тільки в юридичному, а й політичному світі Америки, звуть Кімба Маурін Вуд (Kimba Maureen Wood). У США вона добре відома і вельми цікава як юрист і людина. Ось деякі факти її біографії.

Народилася в 1944 році в невеликому містечку Порт Таунсенд в штаті Вашингтон. Отримала ім’я Кімба після того, як її мама побачила в географічному атласі маленьке містечко в Австралії з цією назвою, яке їй сподобалося.

У дитинстві і юності вона часто жила в Європі (її батько був військовим) і якийсь час вчилася в Сорбонні. Отримала ступінь бакалавра гуманітарних наук в Коннектикутському коледжі в 1965 році, а в 1966 році — ступінь магістра природничих наук в Лондонській школі економіки.

У 1966 році п’ять днів вчилася майстерності круп’є в костюмі «зайчика» в клубі-казино «Плейбой» в Лондоні, але потім вирішила відмовитися від роботи в цьому сексуальному образі, вважаючи цю затію дурною.

У 1969 році закінчила Гарвардську школу права. Була в числі менш ніж двадцяти жінок на її курсі.

З 1971 по 1988 рік працювала юристом в престижній нью-йоркській юридичній фірмі LeBoeuf, Lamb, Leiby & MacRae, де стала партнером. Спеціалізувалася на питаннях антимонопольного права. Ось що згадував про її «антимонопольний» період роботи колишній помічник генерального прокурора Ллойд Костянтин, який часто був процесуальним опонентом Кімби Вуд:

О, Боже, вона робила свою роботу дуже, дуже добре і була дуже жорсткою. Вона володіла досить вражаючими властивостями — була розумна і красномовна, добре трималася і була неймовірно красивою.

У 1988 році президент Рейган призначив її на посаду судді в Окружному федеральному суді по Південному округу Нью-Йорка — одному з найбільш впливових федеральних судів першої інстанції в США, юрисдикція якого поширюється, зокрема, на Манхеттен та інші райони «Великого яблука». Незважаючи на те, що Кімба Вуд була прихильницею Демократичної партії, рекомендував її на цей престижний пост сенатор-республіканець від штату Нью-Йорк Альфонс Д’Амато, який під час розгляду її кандидатури в Сенаті відзначав не тільки її видатні професійні якості, а й її зовнішню привабливість («Очевидно, що вона красива»), що в сьогоднішній Америці було б розцінено як зухвалий сексизм. Як би там не було, сенатський комітет одноголосно рекомендував її кандидатуру і її призначення федеральним суддею було затверджено Сенатом.

На початку 1990-х під головуванням судді Вуд розглядалася кримінальна справа відомого фінансиста і філантропа, мільярдера Майкла Мілкена, якого називали «королем сміттєвих облігацій» (він заснував і очолив департамент високоприбуткових облігацій в одному з найбільших інвестиційних банків США «Дрексель Бернхем Ламбер»). В рамках гучного розслідування йому пред’явили звинувачення в організованому шахрайстві в сфері фінансових послуг і з цінними паперами, і торгівлі з використанням інсайдерської інформації, але в результаті угоди зі слідством він визнав себе винним лише в порушенні законодавства про цінні папери та про корпоративну звітність, розраховуючи на відносно м’який вирок. Але вирок судді Вуд був суворий — 10 років позбавлення волі плюс три роки пробації після відбуття терміну плюс 5400 годин громадських робіт під час терміну пробації (до цього Мілкен погодився заплатити штрафи і реституційні виплати на суму понад $ 600 млн., а також на довічну заборону роботи в сфері цінних паперів). Під час оголошення вироку суддя Вуд, звертаючись до Мілкену, зазначила:

Коли людина з Вашої владою в фінансовому світі, що стоїть на чолі найважливішого департаменту одного з найважливіших інвестиційних банків в цій країні, систематично вступає в злочинну змову для порушення, і порушує законодавство про цінні папери та оподаткування для того, щоб отримати більше влади і багатства для себе і своїх багатих клієнтів, а також здійснює фінансові злочини, які дуже важко виявити, то в цьому випадку потрібен серйозний тюремний термін.

Однак, після того, як Мілкен почав активно співпрацювати зі слідством, суддя Вуд за клопотанням сторони обвинувачення пом’якшила раніше винесений вирок, скоротивши його термін ув’язнення до двох років.

В кінці 1990-х до судді Вуд потрапила справа про так званий палімсест Архімеда — манускрипт 10 століття, що містить три найважливіші роботи великого давньогрецького математика — «Метод механічних теорем», «Стомахіон» і «Про плаваючі тіла». Протягом століть історичний рукопис переходив з рук в руки, подорожуючи різними країнами, поки не виявився в руках одного паризького сімейства в 1920-х роках. Його представники виставили манускрипт на продаж на аукціоні «Christie’s» в Нью-Йорку в 1998 році. Але аукціонний будинок тут же отримав позов у ​​федеральному суді на Манхеттені від Грецького православного патріархату Єрусалиму, який заявив, що рукопис був викрадений з одного з монастирів патріархату в першій половині 20 століття і який вимагав його повернення законному власнику. Але суддя Вуд встановила, що до суперечки має застосовуватися французьке право, згідно з яким позовна давність у подібних справах становить 30 років, і відмовила в позові. В результаті манускрипт був проданий анонімному покупцеві за $ 2.2 мільйона (журнал Der Spiegel повідомив, що покупцем, ймовірно, був засновник Amazon Джефф Безос). Справа Greek Orthodox Patriarchate of Jerusalem v. Christie’s, Inc. стала однією з найбільш знакових серед міжнародних суперечок про приналежність культурних цінностей.

На самому початку першого президентського терміну Білла Клінтона кандидатура Кімби Вуд розглядалася президентом для призначення на посаду Міністра юстиції США. Однак призначення не відбулося, оскільки перевірка з’ясувала, що вона з чоловіком найняла нелегальну іммігрантку з Тринідаду в якості няні для свого сина в середині 1980-х. Незважаючи на те, що на момент найму працевлаштування іноземців, які знаходяться в США без візи, не було заборонено законом і сім’я судді заплатила за няню-іноземку всі податки, що належали з роботодавця, Кімба Вуд була змушена зняти свою кандидатуру з розгляду: справа в тому, що попереднього кандидата на цей пост, відомого юриста Зої Берд, також викрили у наймі няні-нелегалки, після чого вона втратила шанси на затвердження в Сенаті.

Кімба Вуд з чоловіком Френком Річардсон в Нью-Йорку.

Трохи пізніше Кімба Вуд виявилася в центрі нового скандалу, на цей раз любовного. У 1995 році в Нью-Йорку почався процес розлучення відомого інвестиційного банкіра, мультимільйонера Френка Річардсона і його дружини Ненсі. В ході процесу Ненсі Річардсон представила суду щоденник, який кілька років вів її чоловік. В цьому щоденнику є такі рядки про Кімбі Вуд:

Вона просто неймовірна, дуже розумна, справжня жінка, здатна чудово і вільно дарувати любов.

Далі — більше:

Коли я вперше взяв її за голову і поцілував її губи … Як вона завмерла, а потім повільно, але неухильно танула ….

На думку дружини Річардсона, ці та інші подібні пасажі з його щоденника доводили факт подружньої зради. Але адвокат банкіра заявив: його клієнт дружині не зраджував і з Кімбою Вуд у нього не було ніякого роману.

Як би там не було, після цього випадку за суддею Вуд закріпилося прізвисько «The Love Judge» (до речі, прізвище першого чоловіка Кімби Вуд, яку вона носила під час цього заміжжя, була Lovejoy, що перекладається як «радість любові»). А в 1999 році Кімба Вуд вийшла заміж за – сюрприз-сюрприз — Френка Річардсона, який став її третім чоловіком.

У 2015 році суддя Вуд відмовила в позові Юлії Тимошенко проти компанії «РосУкрЕнерго», українського олігарха Дмитра Фірташа і ряду інших відповідачів. Колишній прем’єр-міністр України стверджувала у своєму позові, що відповідачі відмивали гроші в США і використовували доходи від своєї неправомірної діяльності для фінансування її незаконного кримінального переслідування українською владою при Вікторі Януковичі. На думку судді Вуд, позивач не змогла надати суду докази «прямого зв’язку між діями кожного відповідача та шкодою, нанесеною Тимошенко». Позов був відхилений без права повторного подання.

Один випадок з практики судді Вуд якнайкраще її характеризує. Одного разу адвокат-іудей в одному з її процесів звернувся до неї з незвичайним клопотанням. Його дочка очікувала дитину, але не знала, чи буде це хлопчик чи дівчинка. Адвокат попросив суддю оголосити коротку перерву в судових засіданнях в тому випадку, якщо у нього народиться онук, щоб він зміг відвідати в іншому місті обряд обрізання — «брит-міла». При цьому майбутній дідусь спеціально обмовив, що якщо народиться дівчинка, то «нічого особливого не станеться в плані публічних урочистостей» і перерва не буде потрібна. Суддя Вуд дозволила йому відвідати церемонію «брит-міла», якщо у нього народиться онук. При цьому зазначила, що хотіла б «відновити справедливість»: якщо народиться дівчинка, то «публічне торжество буде влаштовано в суді, на якому будуть читатися вірші, що прославляють дівчаток і жінок».

У 2013 році ім’я Кімби Вуд знову замигтіло в новинах і світській хроніці, коли стало відомо, що саме вона провела обряд одруження мільярдера, філантропа і спонсора багатьох ліберальних проектів Джорджа Сороса і його нинішньої, третьої дружини Таміко Болтон. Ця обставина разом з фактом, що Кімба Вуд розглядалася президентом-демократом Клінтоном в якості кандидата на міністерський пост, дозволила деяким консерваторам стверджувати, що в зв’язку з близькістю до ліберальних кіл судді Вуд, щоб не бути упередженою при розгляді справи юриста Трампа, слід відмовитися від його ведення. При цьому ті, хто робить такі заяви, вважають за краще не згадувати, що Кімба Вуд була призначена на посаду судді президентом-консерватором Рейганом.

Уже згадуваний Ллойд Костянтин вважає, що ні про яку упередженість з її боку у справі Майкла Коена не може бути й мови:

Вона чудовий суддя для цієї справи. Вона знає собі ціну. Вона чесна. Її не можна було пройняти ні лестощами, ні похвалою, ні глузуванням. Вона добре себе проявить в справі Коена. Кімба Вуд не вестиме цей процес так, щоб комусь догодити.

Колишня колега судді Вуд, федеральний суддя у відставці Шайра Шейдлін так про неї говорить:

Вона не за позивачів і не за відповідачів. Вона не права і не ліва. Вона абсолютно нейтральна і прагматична.

Напевно, важко придумати більш втішну характеристику для служителя Феміди.

Джерело: The Paragraph

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *