КГС ВС виніс постанову щодо розподілу судових витрат на правову допомогу

У справі № 906/194/18 ухвалою місцевого господарського суду, зокрема, задоволено заяву позивача про залишення позову без розгляду, а також призначено судове засідання для вирішення питання про компенсацію заявлених представником відповідача витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Додатковим рішенням місцевого господарського суду відмовлено відповідачу у відшкодуванні витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Як повідомляє прес-служба Верховного Суду, постановою суду апеляційної інстанції додаткове рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове, яким стягнуто з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 тис. грн.

За результатами перегляду справи в касаційному порядку колегія суддів КГС ВС постанову суду апеляційної інстанції скасувала та направила справу на новий розгляду до вказаного суду, з огляду на таке.

З додаткового рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів вбачається, що на підтвердження понесених на правову допомогу витрат відповідачем надано: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) додаткову угоду до договору, згідно з умовами якої: клієнту надано правову допомогу з підготовки документів, консультування, взяття участі у судових засіданнях як представника клієнта у даній справі; гонорар у розмірі 10 тис. грн. підлягає сплаті після набрання законної сили рішенням суду на користь клієнта; 3) детальний опис та розрахунок наданих послуг; 4) копію квитанції до прибуткового касового ордера, згідно з якою адвокатом прийнято від відповідача 10 тис. грн. на підставі договору та додаткової угоди; 5) книгу доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи, що провадять незалежну професійну діяльність, зазначеного адвоката, з якої вбачається, що згадана сума коштів ним була прийнята.

Колегія суддів КГС ВС зауважила, що необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Приймаючи додаткове рішення місцевий господарський суд, оцінивши надані відповідачем докази понесених ним витрат на правову допомогу, встановив, що останнім не надано суду видаткових касових ордерів або платіжних доручень про передачу коштів адвокату. Тобто судом першої інстанції встановлено, що доказів фактичного понесення витрат на правову допомогу (їх оплати) суду надано не було.

Скасовуючи додаткове рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення, суд апеляційної інстанції зазначив, що: понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 тис. грн. підтверджені матеріалами справи та є співрозмірними до проведеної роботи із захисту інтересів відповідача.

Проте судом апеляційної інстанції не спростовано висновків суду першої інстанції стосовно того, що витрати відповідача на послуги адвоката не підтверджені належними фінансовими документами (оскільки судом першої інстанції встановлено, що відповідачем не надано суду видаткових касових ордерів або платіжних доручень про передачу коштів адвокату) та не встановлено й не зазначено, якими доказами підтверджується фактичне понесення відповідачем витрат на правову допомогу (їх оплата).

Детальніше з текстом постанови можна ознайомитися за посиланням.

Фото: Pixabay

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *