Хімічна кастрація не вирішить проблему з педофілами

Поки суспільство ловить «хайп» від нового закону про хімічну кастрацію, встромлю і я свої «п’ять копійок» як людина, яка довгий час займалася наглядом та розслідуванням злочинів такої категорії справ.

Давайте розберемося, чи дійсно цей закон допоможе. Так, 11 липня 2019 року, Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за злочини, вчинені щодо малолітньої чи малолітнього, неповнолітньої чи неповнолітнього та особи, яка не досягла статевої зрілості” (№ 6449).

Разом з тим, повинен бути створений реєстр осіб, які засуджені за такі категорії злочинів. Окрім, посилення відповідальності, ще й вступає головна зміна:

«Стаття 59 -1 Кримінального кодексу України. Примусова хімічна кастрація: «1. Покарання у виді примусової хімічної кастрації полягає у примусовому введенні засудженому антиандрогенних препаратів, які складаються з хімічних речовин, що мають на меті зменшити лібідо та сексуальну активність. 2. Примусова хімічна кастрація не застосовується до осіб, що вчинили злочини у віці до 18 років і до осіб у віці понад 65 років».

Матусі та дівчатка з полегшенням видихнули та почали репостити цю новину у соціальних мережах, мов, ось вам, кляті ґвалтівники, начувайтеся! Але чи дійсно це щось змінить у нашому суспільстві? Давайте розберемося.

Що ж таке ця «хімічна кастрація»?

Хімічна кастрація (лат. castratio «оскоплення») — це кастрація, яка проводиться шляхом введення в організм спеціальних препаратів, які пригнічують вироблення статевих гормонів, сприяють зниженню статевого потягу і статевої активності, та виключають можливість здійснення статевого акту.

Хімічна кастрація може застосовуватися як покарання за статеві злочини, найчастіше за педофілію. Вона є своєрідною альтернативою хірургічній кастрації, оскільки при її застосуванні в даної особи не видаляються статеві органи, а також при її застосуванні за деякий час у даної особи може відновитися статева функція.

При застосуванні хімічної кастрації, на період дії препарату, у даної особи спостерігаються аналогічні побічні ефекти, як і при хірургічній кастрації осіб, а також характерні побічні ефекти цих препаратів, які застосовуються для хімічної кастрації, зокрема остеопороз, гіперглікемія, депресія з наступним розвитком агресивності, ожиріння, підвищений ризик тромбозів, схильність до розвитку ішемічної хвороби серця.

Тобто, тут навіть неосвічена людина зрозуміє, що «хімічна кастрація» – це препарат тимчасової дії, яка не повністю «вбиває» репродуктивну функцію, а лише пригнічує постійні позиви сексуального характеру.

«Дідусі-кульбаби»

Окау, а тепер подивимося на це через призму України. На жаль, у нашому суспільстві склалася така думка, що судова система в Україні дуже корумпована. Це не моя окрема думка, це статистика постійних опитувань населення та думка людей на інтернет-порталах.

Недовіра до суду дуже велика. Як довести, що ґвалтівник дійсно знущався і ґвалтував дитину, коли будь-яка «замовна» преса може це висвітлити в зовсім іншому руслі, заводячи свою стару класичну пісню, що «всі суди продажні».

Не забувайте, що для того, щоб дійсно застосувати санкцію статті 59-1 КК України у вигляді хімічної кастрації, кримінальне провадження відносно особи повинно пройти всі судові інстанції, а за наявності у справі розумного адвоката в обвинуваченого – це не один рік!

Розумний адвокат може затягнути справу і до того віку обвинуваченого, коли ця санкція не може застосуватися до особи. З прокурорської практики таких злочинів, відверто скажу, багато. І дуже багато зґвалтувань відбувалося дідусями своїх онуків та онучок, коли батьки залишали дитину та «дідуся-кульбабу» наодинці.

Так про який вік йдеться у законі?! Нехай відповідальність за такий злочин буде нести громадянин, який ще має репродуктивну функцію (не хвилюйтеся, це швидко визначає експертиза), бо є і дідусі 90 років, які вештаються за молодицями (знову ж таки, з практики прокурорських справ).

Педофілія – це хвороба

Отже, хімічна кастрація має тимчасову дію і діє на кожного по-різному (я про проміжок часу). «А що ж тоді робити?», – запитаєте ви.

«Медична кастрація?» Медична кастрація являє собою видалення статевих залоз хірургічним способом. Раз і на завжди. Але ви забуваєте про головний фактор: «все, що виходить з людини назовні – народжується в неї в голові».

Педофілія – це хвороба. Причинами для формування педофілії служать відхилення психосексуального розвитку, проблеми спілкування з особами іншої статі, а часто також сексуальні розлади, що заважають нормальному статевому життю.

Педофілія найчастіше спостерігаються у підлітків, у тридцятирічних і літніх (старших 50) чоловіків. Дуже рідко вона спостерігається у жінок. Серед підлітків основну частину складають ті, які через порушення психосексуального та емоційного розвитку не вміють налагоджувати контакти із ровесницями і залицятися до них.

Ви розумієте, що навіть фізична кастрація не змінить психічний стан людини? Так, в нього не буде більше позіхань на статевість дитини, але ж є психічні відхилення, які нікуди не дінуться. Особливо, коли цій людині «за 30» і в неї свій вже давно сформований «психоклімат».

Більшість з них починають тоді з малого: скалічення безхатніх тварин (зривання шкіри, паління їх «заживо»), та закінчують дуже емоційним вбивством як жінок, так і чоловіків (здебільшого, така категорія вбивць (вже вбивць) дуже полюбляють залишати в тілі жертви якісь предмети (квіти, фрукти, папір із віршами, прикраси, мертвих птахів).

Тобто ґвалтівник, який не може фізично робити те, що він робив раніше (через кастрацію) пригнічений і обурений цим – коїть речі набагато жахливіші, ніж раніше.

Тож, який вихід? А ніякого. Ніякого, окрім смертної кари. Але як це впровадити в нашій країні – я не можу зараз відповісти. Тому, що є недовіра до судової системи. Тому, що є недовіра до органів досудового розслідування. Тому, що кожний обвинувачений – може бути виправданий і санкція у вигляді смертної кари – може бути лише особистою розправою і «замовним» кримінальним провадженням.

Реєстр має бути відкритим, але є нюанси

Щодо єдиного реєстру педофілів. Він дійсно необхідний, вкрай необхідний. Щоб його перевіряли правоохоронні органи при затриманні особи, щоб його перевіряли у дитячому садочку та лікарнях, при прийнятті дитини (перевірялися у цьому реєстрі батьки дитини) з метою плідного контролю держави над такою дитиною.

Я за те, щоб такий реєстр був відкритою інформацією для всіх, щоб суспільство впізнавало своїх «героїв» на вулицях. Але ж знову таки – цей реєстр може стати особистою розправою, де завдяки корупційним зв’язкам одних людей, інших людей будуть заносити у цей реєстр начеб-то «помилково» без рішення суду. І такі дії суперечать Конституції України.

Замість висновків

Одне можу сказати: бережіть своїх дітей, розпитуйте їх постійно, як пройшов день, які в дитини відносини з друзями, вчителями та тренерами.

Тема зґвалтування – дуже інтимна і особиста. І діти про це розповідають неохоче. Єдиний вихід – не втрачати з дітьми контакт і завжди бути у вирії подій своєї дитини.

Я, наприклад, знаю, у кого мій син закоханий у школі і з ким б’ється на перерві. А ви впевнені, що все знаєте про свою дитину?

Що я вам можу сказати, любі мої, цей закон – перший крок щодо покарання педофілів, але він «кволий». І якщо наша спільнота не буде стояти осторонь, то ми подолаємо безліч прогалин у законодавстві з цього питання та захистимо своїх дітей. А значить і захистимо нашу націю.

Автор: Олександра Парамонова, адвокат, екс-прокурор

П.С. Інтерв’ю з Олександрою про її досвід роботи в “убойном отделе” прокуратури можна прочитати тут – “Клуб холодні ноги: як жінці працювати зі злочинами проти життя”

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *