Головні виклики для нас — повернути в юриспруденцію якість, елітарність і статус, – Світлана Романова

Про те, чому в Україні сьогодні відсутній юридичний ринок, про “вимивання” професії та якість сучасної юриспруденції, а також про те, як потрапити на роботу в юридичну службу однієї з найбільших компаній України розповіла Директор з правового забезпечення та член правління Групи Метінвест Світлана Романова.

Яким, на Вашу думку, є сучасний ринок української юриспруденції?

– Якщо говорити саме про “ринок”, то, мені, здається, що він в Україні відсутній. Ринок — це насамперед сильна конкуренція. Насамперед — жвава, регулярна, системна. А на українському ринку, я вважаю, все досить стало. Тому і конкуренції, як такої — немає.

Ринок і його ніші негласно розподілені, ролі та лідерів визначено. Нові потужні гравці на ринок не прибувають. Навпаки, за останні роки ми бачили вихід декількох міжнародних юридичних фірм з України, а ті, які залишаються, — масово об‘єднуються, ще зменшуючи коло гравців.

Кадровий ринок юристів теж перебуває у занепаді. Новою проблемою для України є те, що юристи у віці до 35 років масово йдуть з професії. “Стара” проблема низької юридичної освіти, на жаль, теж нікуди не поділася.

Якщо ж вести мову про всіх українських юристів як про певну професійну спільноту, то у нас відсутня загальна «ідея», спільна мета, навколо якої ми б усі об’єднались як професіонали. На жаль, «за ідею» у нас ніхто не працює. Всі проекти — абсолютно комерційні, а значить – не налаштовані на далекосяжні цілі. Ані юридична освіта, ані наука, ані практикуючі юристи не дивляться в майбутнє, не мають бачення і стратегії розвитку професії. Ринок — це розвиток. Як на мене, ми всі перебуваємо в стагнації.

Які проблеми/виклики стоять перед ним?

– Проблеми та виклики не стоять перед ринком. Адже його просто нема. Вони стоять насамперед перед кожним з нас, хто вчиться на юриста, розвиває юридичну науку, працює юристом, суддею, нотаріусом, займається законотворчістю.

Ми втратили сенс професії, повагу до неї та гордість. Професія розмилася та знецінилася. І наш головний виклик — повернути до юриспруденції ЯКІСТЬ (саме так – великими літерами!) і, відповідно, — елітарність і статус. Як це зробити?

Однозначно, підвищити вимоги до вступу у фахові ВНЗ, скоротити факультети, якість навчання на яких не відповідає стандартам, ввести жорсткі вимоги відрахування студентів за неуспішне навчання, запровадити системні механізми відбору і працевлаштування найкращих випускників на рівні ВНЗ.

Адже у нас за останні роки прослідковується перевиробництво кадрів: коли кількість перевищує якість. Крім того, вимилася плеяда сильних науковців і викладачів. Тому потрібно зробити “чесну ревізію” сучасних ВНЗ.

А тим, хто вже в професії, потрібно бути безумовними лідерами та рольовими моделями для молодих юристів, потрібно бути вибагливими й безкомпромісними до себе і своєї команди щодо якості юридичної роботи у всіх її аспектах.

Як Ви вважаєте, якими якостями повинен володіти сучасний юрист?

– Юрист насамперед повинен любити обрану професію. Сильно любити. Не уявляти себе поза своєю професією. Якщо любиш те що робиш, неможливо не знати, не цікавитись, не розвиватись.

Юрист повинен чітко розуміти своє покликання в професії і її призначення. Запитай студента, чому обрав юриспруденцію. Він скаже: «Хотів допомагати людям». Але чомусь, вже працюючи за фахом, ця ж людина забуває про це. Починає працювати не для людей, а заради процесів. Не допомагаючи, а іноді ускладнюючи. Пам’ятайте своє призначення, намагайтеся допомогти, знайти відповідь і рішення там, де, здається, їх не може бути. Боріться до останнього і ніколи не здавайтеся першим за свого клієнта (внутрішнього або зовнішнього).

Як воно — очолювати відділ правового забезпечення великої компанії?

– Це дуже цікаво, тому що я люблю те, чим займаюся. Якщо ж не любити свою роботу, то жодної користі й позитивної емоції вона не принесе.

Але з іншого боку — це дуже важко. Багатьом людям, як і мені, подобається коли є челендж, виклик, випробування. От на цій посаді я точно можу сказати, що у мене багато викликів. І це добре, адже постійно тримає мене в тонусі.

Який найбільший виклик у вас на цій посаді?

– Найбільший виклик завжди — це люди. Адже всю роботу виконують вони. Тому найскладніша моя задача — знайти «правильних» людей, юристів, які дійсно люблять свою справу. Відшукати у людях внутрішній вогонь, а потім підтримувати його. Це можна називати по-різному: створювати мотивацію, вправно керувати — та результат один.

Як вам це вдається? До кожного різний підхід?

– Звісно різний. На когось діє різка критика, а з кимось потрібно говорити м’якіше. Це завжди індивідуальна історія, однак вимоги до кожного мають бути однаковими, поза віком і статтю.

Останні дослідження говорять, що частка жінок на керівних посадах в юридичній сфері значно менша, ніж чоловіків. Чому, на Вашу думку, так відбувається?

– Моя позиція, можливо, не викличе широкої підтримки серед колег-жінок, але я вважаю, що такий вибір часто роблять самі жінки. Іноді, вимушено. Адже, окрім професії, наші жінки – це дружини та матері. Тому вибір складний, і не завжди на користь професії.

Зараз багато говорять, що роботи в найближчому майбутньому замінять юристів. Як думаєте, це реально?

– Думаю, реально. Але це точно відбудеться нескоро. Найближчим часом слід чекати на звичайну автоматизацію шаблонних процесів. Річ у тім, що боти самі не з’являються і не оновлюються. Їх потрібно постійно підтримувати. Одна справа на рівні програмування, а інша справа — з професійного боку. Як без людського ресурсу бот дізнається про останні зміни в законодавстві, правильно їх інтерпретує? Принаймні на сьогодні поки немає такого механізму, щоб боти самі навчались. Відповідний алгоритм закладає в нього людина.

Ще один важливий аспект в цьому питанні — це креатив. Бот може працювати по заданій програмі, але коли до рішення потрібно підійти нестандартно — то це вже до людей.

Як юристу потрапити на роботу у вашу компанію. Це взагалі реально?

– Дуже реально. Потрібно просто горіти своєю справою. І повірте, коли людина приходить на співбесіду, я відразу розумію, так це чи не так. Я слухаю що людина говорить, дивлюся, як вона себе поводить. Насправді, дуже мало кандидатів, які дійсно відверті.

Звісно, на співбесідах люди себе продають. Однак відразу помітно, коли кандидат щирий, а коли видає себе за того, ким не є насправді.

Бувають випадки, коли кандидати говорять про себе речі, які навряд чи їх “продадуть”, але у мене це викликає щиру повагу і довіру до людини. З такими людьми хочеться працювати.

Найм на роботу — це дуже відповідальний процес, при чому з обох боків. У цьому процесі сторонам потрібно десь “оголитися”, розкрити не лише свої привабливі сторони, але й погані.

Багато людей говорять лише про гроші. З одного боку ніби відверто, а з іншого виглядає так, що у людини немає мотивації працювати саме у вашій команді. Що буде, якщо завтра якась компанія запропонує більшу суму?

Крім того, важливо, щоб людина “вписалася” в колектив. Це схоже на пошук певного пазлика, який ідеально стане в існуючу форму. Адже надважливо, щоб стосунки у колективі були гармонійними. Тому підбір кадрів — це дуже складний процес, який потребує ретельного підходу.

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *