ВП ВС: Свідомі та навмисні порушення процесуального права є підставою для звільнення судді

Велика Палата ВС визнала законним звільнення судді за допущені під час розгляду справи свідомі та навмисні порушення норм процесуального права.

До Вищої ради правосуддя надійшла скарга на дії судді Голопристанського районного суду Херсонської області. В результаті перевірки викладених у ній відомостей Перша Дисциплінарна палата ВРП встановила такі обставини.

Суддя відкрила провадження у справі № 654/1528/17 про розірвання шлюбу, надавши позивачеві привілеї, не передбачені законом, та проігнорувала невиконання відповідачкою вимог щодо внесення грошової суми на депозитний рахунок суду.

Розглядаючи справу по суті за фактичної відсутності спору між подружжям щодо поділу спільного майна, суддя не виконала вимог ч. 1 ст. 214 Цивільного процесуального кодексу України й не вирішила питань щодо наявності обставин, якими обґрунтовувалися вимоги, та доказів на їх підтвердження, а також інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи.

До того ж суддя порушила принцип верховенства права, оскільки її висновки не ґрунтувалися на повно і всебічно з’ясованих обставинах, а рішення про задоволення позову вона ухвалила лише у зв’язку з тим, що відповідачка визнала позов згідно зі ст.174 ЦПК України, підстав для застосування якої не було, оскільки між подружжям не було спору з цього приводу.

Водночас суддя визнала за відповідачкою право власності на майно, яке перебувало у спільній сумісній власності відповідачки та її чоловіка й на яке в рамках іншого провадження було накладено арешт із метою забезпечення позову про стягнення з останнього боргу на користь третьої особи. При цьому суддя була обізнана щодо заборони відчуження майна з інформаційної довідки з державних реєстрів, долученої до матеріалів справи у непроцесуальний спосіб.

Крім того, судове засідання у справі № 654/1528/17 розпочалося раніше призначеного часу і тривало чотири хвилини, а вступна і резолютивна частини судового рішення були оголошені через одну хвилину після виходу судді до нарадчої кімнати.

Враховуючи викладене, Перша Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що така поведінка судді викликає обґрунтовані сумніви в її здатності безсторонньо виконувати свої функції, порочить звання судді та завдає шкоди авторитету судової влади, а застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді  подання про звільнення її з посади є пропорційним вчиненому нею дисциплінарному проступку. Вища рада правосуддя залишила це рішення без змін.

Велика Палата Верховного Суду погодилася з наведеними вище висновками дисциплінарного органу та вказала на те, що суддя максимально швидко і всупереч вимогам закону задовольнила позовні вимоги у згаданій справі про розірвання шлюбу, порушивши права та інтереси третьої особи, що унеможливило виконання судового рішення в іншій справі.

За таких обставин Велика Палата ВС визнала обґрунтованими висновки ВРП та її Першої Дисциплінарної палати про наявність у діях судді складу дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «а» п. 1 ч. 1 ст. 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (умисне істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків) та п. 3 ч. 1 ст. 106 того самого Закону (допущення суддею поведінки, що підриває авторитет правосуддя).

Із постановою Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2019 року (провадження № 11-490сап19) можна ознайомитися за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/86275965.

Джерело: court.gov.ua

Фото: 7aac.gov.ua

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.