Концепція доказової юриспруденції

Зміна суспільства, технологій та бізнесу потребує розвитку юриспруденції. Тому юристам необхідно змінити парадигму надання юридичних послуг та юриспруденції загалом.

На зміну епохи «права як мистецтва» має прийти доказова юриспруденція.

Опис концепції

  1. Рішення юристів мають базуватися на даних, а не на інтуїції чи особистому досвіді.
  2. Відкриті дані — основа юриспруденції, яка має стати «пальним» для юридичних алгоритмів — нового способу надання юридичних послуг.
  3. Цінність юриста — не володіння знаннями законів, а вміння аналізувати дані, прогнозувати результати та будувати алгоритми.
  4. Юридичні алгоритми можуть замінити юриста в деяких випадках. Юристи мають створювати юридичні алгоритми на основі доведеної ефективності.
  5. Невизначеність нормативно-правових актів — це не «надбання для маневрів», а системна помилка, яка заважає прозорості та прогнозованості рішень юристів.
  6. Юрню потрібно викорінювати. Юридичні протоколи та стандарти надання послуг можуть стати основою для цього.
  7. Напрацювання протоколів і стандартів — це справа не Міністерства чи державних органів, а всієї юридичної спільноти. Розроблені спільнотою, вони мають залишатися відкритими та доступними для всіх.
  8. Надання інформації зрозумілою мовою — одне з головних завдань юриста.

Чому?

  1. Підміна даних власною інтуїцією чи особистим досвідом може призводити до логічних хиб. Це, в свою чергу, перетворює юриспруденцію на шаманство, що виключає будь-яку прозорість та прогнозованість. Аргументом при виборі рішення може бути тільки дані, а не особистий досвід юриста.
  2. Кількість угод, які супроводжуватимуть алгоритми, збільшуватиметься кожного року. Юрист не має стати оператором з вводу даних в алгоритми. Для уникнення цього нам потрібно більше відкритих даних.
  3. Для доступу до юридичної інформації не потрібно навчатись на юриста 6 років. Тому, роль юриста зміщується з «ретрансляції правових норм» на прогнозування результату, вибір стратегії, створення алгоритмів та протоколів тощо.
  4. Швидкість надання послуг недостатня. У частоповторюваних та шаблонних задачах на заміну юристам мають прийти юридичні алгоритми. А для них потрібні дані: відкриті дані та доступ до інформаційних систем клієнтів.
  5. Невизначенність нормативно-правових актів породжує різні трактування. Без єдиних підходів робота з ризиками бізнесу ускладнюється, а юристи занурюються у бій трактувань, перегляд своїх дій та (іноді) корупцію.
  6. Збільшення кількості юрні нівелює економічний ефект від автоматизації. Витрачаючи час на автоматизацію юрні ми отримаємо автоматизовану юрню. Окрім того, збільшення юрні збільшує попит на квазіюристів, які виконують механічну та неінтелектуальну роботу.
  7. Напрацювання протоколів — це постійний процес, який потребує довіри до того, хто їх створює.
  8. Юристи, як і будь-яка професія, мають свій сленг. Проте використовувати його з людьми без юридичної освіти непрофесійно, оскільки призводить до ускладнення комунікації.

Навіщо?

Якщо юриспруденція не зміниться, вона стане найбільшим якорем, який сповільнює бізнес та нові технології. Описана вище концепція є необхідною для роботи над наступними концепціями та підходами, такими як машинозчитуване право.

Дисклеймер:

  1. Описана концепція потребує доопрацювання та створення визначень для таких понять, як юридичний протокол, юридичний алгоритм тощо.
  2. В цьому тексті я свідомо намагаюсь уникати описання принципів, протоколів та стандартів. Вони не можуть бути напрацьовані однією людиною.
  3. Концепція не розкриває проблему прогнозування рішення при зміні законодавства. Для цього потрібна окрема методологія.

Автор: Микита Підгайний, СЕО Bot&Partners, юридичний інженер Опендатабот, автор каналу Юрня, дно і нелогічність

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *